20 жовтня кожного року відзначають – Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на рак молочної залози, але ми до цієї проблеми звернемося раніше.
Рак молочної залози — найпоширеніше онкологічне захворювання серед жінок. Щороку понад півмільйона жінок у всьому світі помирає через цю недугу. Однак хворіють на рак грудей не лише жінки, а й чоловіки.
За даними Національного канцер-реєстру, минулого року діагноз «рак молочної залози» почули 14 170 українців, зокрема, 14 057 жінок та 113 чоловіків. Померли минулого року через рак грудей 5 823 людини (5 774 жінки та 49 чоловіків). Це означає, що кожного тижня близько 110 українців помирає від раку молочної залози.
Найвищі показники захворюваності на рак молочної залози — серед українок віком понад 60 років, хоча вже з 30 років істотно частішають випадки захворювання. Кожній четвертій жінці рак грудей діагностують уже на ІІІ–ІV стадії, коли ефективність лікування значно знижується.
Важливо: рак виліковний за умови його виявлення на I стадії — у 95% жінок, на II стадії — у 80%, на III стадії — у 50% жінок.
Фактори ризику, які підвищують можливу появу цієї недуги:
Старіння: з віком ризик підвищується.
Мутації деяких спадкових генів. За даними AnticancerFund, аномальні гени – причина менше 10% раку молочної залози.
Коли у найближчого родича – мами, тата, сестри, дочки, брата – був рак, особливо якщо його діагностували родичу до 45 років. Якщо ряд членів родини має рак грудей/яєчників у молодому віці, слід перевірити гени. BRCA1 та BRCA2 – головні гени, залучені у сімейні форми раку грудей. При мутації BRCA1 ризик виникнення раку – аж 80-85%
Якщо у вас уже був рак молочної залози, підвищується ризик повернення хвороби у цю ж залозу, і ризик появи раку в іншій.
Більше ризикують і жінки, у яких “місячні” почалися до 12 років і закінчилися після 55-ти.
Ті, хто не народжував і хто народив після 30-ти.
Збільшує ризик і використання оральних контрацептивів, особливо до першої вагітності. Якщо жінка не користується таким захистом більше 10 років, тоді ризику більше немає.
Підвищує ймовірність раку і гормонозамісна терапія після менопаузи. Якщо після неї минуло 5 років, ризик зникає.
Якщо у дитинстві чи підлітковому віці вас лікували радіотерапією, ризик у дорослому віці теж збільшується.
Зайва вага та ожиріння, особливо після менопаузи.
Алкоголь та куріння, але як саме вони збільшують ризик – досі не встановлено, але з’ясовано як факт.
До факторів ризику належить також недостатнє вигодовування груддю, часті аборти, травми молочної залози, порушення сексуального життя, малорухомий спосіб життя, недостатнє вживання фруктів і овочів та стреси.
Підвищують ризики і супутні гінекологічні та ендокринні патології. Адже молочна залоза – гормонозалежна, чутливо реагує на будь-які зміни у яєчниках, надниркових залозах, щитоподібній залозі тощо.
Найбільше ризикують саме жінки старшого віку, тож їм слід бути особливо уважними до свого здоров’я.
ЯК ВИЯВИТИ РАК НА РАННІХ СТАДІЯХ
Якщо не помічаєте в собі ніяких патологій грудей, достатньо раз на рік сходити на обстеження до мамолога і зробити УЗД (точність методу – 87%, дозволяє виявити лише новоутворення більше 1 см).
Менше 5% випадків раку молочної залози виникає у жінок, яким ще не виповнилось 35 років.
Жінкам від 40 до 50 років також слід раз на три роки проходити мамографію, а після 50 років – щодва роки.
Мамографія – найефективніший метод ранньої діагностики патології молочної залози, дозволяє виявити пухлини від 0,3 см з достовірністю 75-95%.
Мамографія, як й інші дослідження (УЗД), проводиться в першу фазу менструального циклу (з 5-го по 12-й день), відлік ведеться від першого дня менструації.
Окрім того, бажано раз на місяць обстежувати себе самостійно.
Насамперед, якщо жінка виявила у себе незрозуміле ущільнення у молочній залозі, почервоніння, виділення з соска, деформацію його чи самої молочної залози, одразу має звернутися до фахівця.
У жодному разі не займайтеся самолікуванням.
На ранніх стадіях рак молочної залози може не викликати болю чи яких-небудь інших симптомів. Лише з ростом пухлини з’являються зміни, коли слід насторожитися:
ущільнення, припухлість у молочній залозі, поруч з нею чи під пахвою
зміна розміру чи форми молочної залози
виділення із соска
зміна кольору шкіри на залозі чи її зморщення або утворення на зразок лимонної шкірки
відчуття набрякання передпліччя
зміни соска (поглиблення, втягування, дряблість, злущування)
збільшення лімфовузлів (під пахвами, над чи під ключицями).
Якщо біль чи набрякання грудей є постійними, це також повинно вас насторожити і спонукати до візиту лікаря.
Близько чвертi пацiєнток з пухлинами молочних залоз звертаються уже на занедбаних стадiях – ІІІ та IV.
Іноді це може коштувати людині життя.
Якщо на ранніх стадіях буває достатньо хірургічного лікування, то у разі запущених форм раку призначають комплексну терапію: хіміотерапію, опромінення, гормонотерапію, імунотерапію тощо.
Якщо ви щось у себе помітили, одразу панікувати не варто: у 55-70% жінок лікарі виявляють не рак. А 8 з 10 жінок, у яких під час обстеження виявили пухлини, вони виявилися доброякісними.
- Профілактика
Для запобігання раку молочної залози важливо дотримуватися здорового способу життя (відмовитись від куріння, алкоголю, регулярно займатися фізичною активністю і підтримувати нормальну масу тіла), а також вчасно проходити огляд лікаря:
мамолога — не рідше одного разу на 1–2 роки;
жінкам старше 50 років — щодва роки здійснювати мамографічні обстеження.
Також усім жінкам старше 20 років варто щомісяця самостійно обстежувати молочні залози. У разі будь-яких змін у молочних залозах негайно зверніться до свого лікаря.
Будьте здорові і уважні до свого здоров’я!
Заступник медичного директора
КНП «Центр ПМСД у Глобинському районі» Безверха Надія Андріївна